Якщо захворів – спочатку зверни увагу на хребет (Гіппократ)
Термін остеохондроз в наш час активного обміну інформацією у всіх на слуху. Якщо провести конкурс на наймасовіше захворювання, то остеохондроз впевнено можна висувати на переможця. Це справжній «біч» сучасної цивілізації. Однак незважаючи на те, що існує багато різноманітної медичної та науково-популярної літератури, даних в Інтернеті, часто ведуться передачі по радіо та телебаченню, які присвячені прямо чи опосередковано остеохондрозу хребта, часто хворі на остеохондроз, а тим більше здорові мають неправильне уявлення про його суть, про методи його лікування. В цій статті я зможу лише тезисно розповісти найбільш актуальні моменти, які можуть зацікавити читачів.
За даними різних авторів остеохондроз є одним з найпоширеніших захворювань людей. Перші прояви остеохондрозу при інструментальних дослідженнях хребта (рентгенографії, магніто-резонансній томографії (МРТ), компютерній томографії (КТ), ультразвуковому дослідженні міжхребцевих дисків (УЗД)) вже визначають у віці 12-18 років. Частіше остеохондроз та його прояви діагностуються у віці 30-45 років, тобто в період найбільш активної трудової діяльності, що має велике соціально-економічне значення. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) больовий синдром, який пов’язаний з остеохондрозом є другою за частотою причиною звернень пацієнтів до лікарів після гострих респіраторних захворювань. Біль в спині хронічного характеру, пов’язаний з остеохондрозом страждає близько 30% дорослого населення.
Що ж таке остеохондроз? Наскільки актуальне це захворювання? Хто частіше страждає на остеохондроз? Як проявляється остеохондроз? Як його правильно лікувати та чи можливо уникнути розвитку остеохондрозу? На ці та деякі інші запитання я сподіваюсь дати зрозумілі та по-можливості вичерпні відповіді.
Щоб збагнути суть остеохондрозу необхідно в загальних рисах згадати будову хребта. Хребет образно ще називають «древом життя», він є центром анатомічної будови організму та органічно з’єднує всі складові організму. В нормі хребет функціонує як гармонійне ціле, рухається-звучить як чудовий налагоджений музичний інструмент. Хребет складається із 7 шийних, 12 грудних та 5 поперекових хребців, а також крижа та куприка як окремих кісток. Хребці з’єднані між собою міжхребцевими дисками, міжхребцевими суглобами, зв’язками та укріплюються м’язами, які проходять вздовж хребта. З’єднані між собою хребці утворюють в середині канал, який містить спинний мозок. Від спинного мозку відходять між хребцями нерви, які іннервують м’язи, внутрішні органи.
Міжхребцеві диски є амортизаторами навантажень на хребет, щільне кільце навколо диску не дає йому розплющитись від тиску. Найбільші навантаження припадають на нижньопоперекові диски та хребці, які й найбільше вражаються при остеохондрозі. Цікаво, що межа міцності до навантажень шийного відділу хребта складає в середньому 113 кг, грудного – 210 кг, поперекового – 400 кг у дорослої людини.
Коли спина пряма, хребці розташовуються паралельно з рівномірним на них навантаженням. Навантаження збільшується багаторазово при підйомі вантажів, стрибках, постійно перевантажується хребет при збільшеній вазі тіла та сидінні. Та найчастіше міжхребцеві диски травмуються при збільшенні на них навантаження та одночасному згинанні хребта, коли тиск на диски розподіляється нерівномірно і збільшується більш ніж 10 разів в місцях найбільшого стиснення!
Відступаючи від медичних термінів та пояснень можна сказати, що суть остеохондрозу полягає у первинному зношуванні та руйнуванні міжхребцевих дисків, а в подальшому – до змін в структурі всього хребта. Коли міжхребцеві диски втрачають еластичність, зменшуються у товщині, центральна, більш еластична тканина хряща при перевантаженнях починає вибухати в якусь сторону. Так утворюються грижі дисків, які виходять за межі кільця навколо міжхребцевого диску, здавлюють оточуючі тканини, втому числі спинномозкові нерви. Таке руйнування хряща із зменшенням його товщини призводить до збільшення навантаження на міжхребцеві суглоби хребта, кісткову тканину хребців та зв’язки. В результаті цього, як компенсаторна реакція утворюються крайові розростання по краю тіл хребців та в міжхребцевих суглобах і таким чином збільшується площа опору хребців. Такі кісткові розростання в хребцях називаються остеофітами. Вони також здавлюють та подразнюють оточуючі тканини. Виникають також склеротичні утворення в зв’язках, їх потовщення та зниження еластичності.
Таким чином остеохондроз – це не «відкладення солей», а руйнування хрящової тканини з наступними кістковими розростаннями в хребцях та змінами в оточуючих тканинах. В більш пізніх стадіях остеохондрозу (а в залежності від вираженості змін у хребті умовно виділяють 4 стадії остеохондрозу) в результаті перенапруги зв’язок в них можуть також утворюватися звапнення, виникають деформації хребта із втратою його рухливості, вражаються нерви, спинний та навіть головний мозок. Все це призводить до численних страждань та часом й інвалідності.
Причини розвитку остеохондрозу. Причини розвитку остеохондрозу точно невідомі. Часто остеохондроз, як і атеросклероз судин відносять до універсальних механізмів старіння організму. Початкові зміни в міжхребцевих дисках, характерні для остеохондрозу, з’являються вже в дитинстві. Багато медичних досліджень показують суттєве «помолодшання» остеохондрозу. Доведено, що розвиток остеохондрозу прискорюється при фізичних перенавантаженнях, неправильному підйомі вантажів, стрибках з великої висоти, чи навпаки тривалому зниженні рухливості та знаходженні у вимушених позах, тривалому сидінні, переохолодженні організму. Немаловажне значення мають і травми хребта, перенесені інфекційні процеси. Прискорюють розвиток остеохондрозу також викривлення хребта, які відмічаються майже у 80% школярів старших класів. Крім того, певне значення мають і конституціональні особливості людей в розвитку остеохондрозу. У осіб з астенічною конституцією (високих та худорлявих) існує вроджена слабкість сполучних тканих (в тому числі зв’язок, фасцій хребта), а у людей з гіперстенічною конституцією схильність до надлишкової ваги та додаткове постійне навантаження на хребці створюють передумови для прогресування остеохондрозу.
Симптоми остеохондрозу. Основним та найчастішим проявом остеохондрозу є біль в поперековому, шийному чи грудному відділах хребта. Це своєрідний сигнал «SOS» для організму. Біль виникає в результаті порушення механічного балансу між кістковими та сполучними структурами хребта, розвитку запалення. Біль буває місцевим та радикулярним (всім знайомий вираз «схватив радикуліт»). Місцевий біль пов’язаний із змінами в суглобах хребта, дисках, зв’язках і підвищенням напруги м’язів, а радикулярний – із негативним впливом (здавленням) на спинномозкові нерви гриж міжхребцевих дисків, кісткових розростань хребців та реактивних запальних процесів в результаті подразнення оточуючих тканин грижами дисків, кістковими розростаннями та стимуляцією аутоімунних процесів. Інтенсивність болю, а отже і працездатність не залежить від вказаних видів болю, проте при радикуліті біль може поширюватись по ходу кінцівок, призводити до слабкості м’язів, порушення чутливості шкіри, діяльності внутрішніх органів (серця, печінки та жовчного міхура, органів сечостатевої сфери, мозкового кровообігу тощо), що має більш виражені негативні наслідки для організму. При остеохондрозі також порушується руховий стереотип, часто людина знаходитьс у вимушених положеннях тіла, постава стає викривленою, змінюється ходьба, вона рухається більш обережно. Часто остеохондрозу супутні емоційна нестійкість, пригнічений настрій із-за обмеження звичного способу життя.
Діагностика остеохондрозу. Проте ніколи не займайтесь самолікуванням, якщо виник біль в спині. Біль в ділянці хребта може визиватись іншими, в тому числі небезпечними для життя захворюваннями. Тому, перш ніж лікувати остеохондроз пацієнт потребує якісного обстеження. Тільки лікар може призначити за необхідністю те чи інше обстеження та встановити точний діагноз.
Лікування остеохондрозу. В переважної більшості людей спостерігається легка форма остеохондрозу хребта з невираженими скаргами на біль, дискомфорт, важкість в хребті, тому багато з них не звертається за медичною допомогою. Існують неправильні психологічні установки на хворобу: «лікування все одно не вилікує остеохондроз, чого даремно до лікарів ходити», «скоро саме пройде», «це не є страшним захворюванням». Але більшість таких хворих все ж приходять до лікаря, але на жаль вже в більш запущеній стадії захворювання, де лікування вже дійсно стає менш ефективним. На мою думку, всім необхідно знати, до яких негативних наслідків може призвести остеохондроз, тільки в цьому випадку людина буде активно займатись лікуванням та в першу чергу профілактикою остеохондрозу.
Що стосується лікування остеохондрозу, то ще в ІІІ столітті до нашої ери видатний грецький лікар, «батько» медицини Гіппократ відводив надзвичайно велике значення лікуванню змін хребта. Він писав: «Якщо захворів – спочатку зверни увагу на хребет». Вже з того часу для лікування змін в хребті застосовувались гімнастика, масаж, витяжіння хребта, сонячні та сольові ванни, мазі на основі різноманітних трав.
Сучасне лікування остеохондрозу та його клінічних проявів проводиться комплексно із застосуванням відповідного рухового режиму, медикаментозного лікування, фізичних методів лікування та за необхідності хірургічного лікування. Лікування може проводитись амбулаторно, в домашніх умовах, на денному стаціонарі, стаціонарно та в санаторно-курортних умовах. Місце лікування, оптимальний комплекс лікувальних заходів, тривалість лікування визначає лікар, що залежить від багатьох факторів (виразності болю та наявності інших скарг, характеру змін в хребті та нервах, тощо).
Хірургічне лікування – це завжди лікування відчаю, коли терапевтичні методи не допомагають, є великі грижі дисків та інші виражені структурні зміни хребта. На щастя кількість таких пацієнтів відносно невелика. Проте проведені за показами мікрохірургічні операції повертають втрачену працездатність, зменшуються чи зникають на довгі роки клінічні прояви захворювання. З іншої сторони, щоб уникнути хірургічного втручання, уникнути розвитку запущених форм захворювання потрібно проводити своєчасне лікування та правильну профілактику остеохондрозу.
Медикаментозне лікування дає змогу якнайшвидше зняти біль, який буває нестерпним, знижує працездатність. Медикаментозне лікування також має на меті покращити функціонування нервів при радикуліті, запобігти розвитку важких ускладнень у вигляді ураження м’язів із зменшенням їх сили чи повної втрати їх функції, покращити стан хрящів (міжхребцевих дисків та суглобів).
Однак найкращі результати можна отримати лише при застосуванні фізичних методів лікування. Фізичні методи впливу (магнітотерапія, лазеротерапія, електролікування, теплолікування, водолікування, масаж, рефлексотерапія, лікувальна фізична культура) є важливою складовою лікування та медичної реабілітації хворих на остеохондроз. Вони дають змогу ефективно знімати біль та інші негативні прояви остеохондрозу, зменшують тривалість прийому фармакопрепаратів та строки лікування остеохондрозу, безпечні при правильному застосуванні. Після комплексного лікування фізичними методами відмічається більш тривалий період відсутності скарг, пов’язаних із остеохондрозом. Таким чином, покращується якість життя хворих на тривалий період. Якщо узагальнювати кінцеві механізми позитивної дії різних фізичних методів впливу при остеохондрозі, то вони здатні ефективно усувати важкість, біль в хребті та інші негативні прояви остеохондрозу, в тому числі психоемоційні порушення, відновлювати порушену функцію нервової тканини, покращувати процеси живлення структур хребта, в першу чергу хрящової тканини із затримкою подальшого прогресування остеохондрозу, укріплювати суглоби, зв’язки та м’язи хребта, відновлювати рухливість хребта та фізіологічні стереотипи руху, покращувати витривалість та працездатність організму.
Основою фізичних методів лікування остеохондрозу була та залишається лікувальна фізкультура. Видатний перський лікар середньовіччя Авіценна писав, що якщо займатися фізичними вправами і дотримуватись інших умов здорового способу життя при різних захворюваннях, то відпадає і необхідність у прийомі ліків. Для найкращого ефекту фахівець з лікувальної фізкультури індивідуально підбирає комплекс фізичних вправ та навчає правильному їх виконанню. В деяких випадках показані для тимчасового використання фіксуючі пристосування (лікувальні пояси, корсети, коміри).
В санаторії «Ворзель» СБУ всі пацієнти отримують кваліфіковану медичну допомогу при остеохондрозі згідно сучасних медичних стандартів. В санаторії на високому професійному рівні із застосуванням сучасної апаратури та методик лікування призначається і виконується весь спектр фізичних методів лікування, вони є доступними для пацієнтів. А фізичні методи лікування у всьому світі відносять до найбільш дороговартісних, престижних та ефективних методів лікування.
В санаторії є в наявності та використовується весь спектр вищезазначених фізичних методів лікування остеохондрозу. Крім того, в санаторії в комплексному лікуванні остеохондрозу застосовується біорезонансна терапія. Застосування біорезонансної діагностики дає можливість уточнювати характер функціональних змін в хребті, а біорезонансна терапія допомагає в лікуванні болю, відновленні структурних компонентів хряща, що надзвичайно важливо для лікування, а особливо – профілактики остеохондрозу.
В санаторії впроваджено інноваційний та ефективний метод рефлексотерапії при лікуванні остеохондрозу – ін’єкційну карбокситерапію (дозоване підшкірне введення вуглекислого газу вздовж хребта). Ця сучасна методика дає можливість зменшити біль в ділянці хребта, пов’язану з остеохондрозом, покращити трофічні процеси в структурах хребта, відновити ушкоджені нерви.
Згідно сучасних досліджень витяжіння (тракції) хребта, маніпуляції при мануальній терапії при остеохондрозі можуть сприяти збільшенню розмірів наявних гриж міжхребцевих дисків та появі нових гриж, мікронадривів зв’язок, мікротравматизації дуговідростчатих суглобів (іноді з крорововиливами в тканини чи капсули суглобів), а отже подальшому прогресуванню остеохондрозу (такі підтвердження з’явились при застосування сучасних методів візуалізації змін в хребті методами магніторезонансної томографії та комп’ютерної томографії відділів хребта). Тому витяжіння хребта та мануальна терапія в нашому санаторії не застосовуються. Проте санаторій застосовує щадні методики фізіологічної дії на хребет та зняття функціональних блоків при остеохондрозі (плавання в басейні, заняття на орбітреку, лікувальні фізичні вправи, лікувальний масаж, застосування дошки Євмінова, тренажера «Правило»).
Профілактика остеохондрозу. Абсолютно ефективних методів профілактики остеохондрозу не існує, проте вже саме лікування та проведення реабілітаційно-відновлювальних заходів при остеохондрозі є досить ефективним для попередження загострень цього захворювання. Крім того, застосування навіть простих та доступних профілактичних заходів ефективно стримує розвиток остеохондрозу у здорових, а при діагностованому остеохондрозі запобігає появі перших його проявів, зменшує частоту та вираженість клінічних проявів остеохондрозу.
Ось основні правила профілактики остеохондрозу та його клінічних проявів, які може і повинен дотримуватись кожен: додержуватись щоденної спеціальної рухової активності для хребта (обов’язково виконувати ранкову гімнастику протягом 10-15 хвилин та фізичні вправи декілька разів на добу по 5-10 хвилин, особливо при тривалому сидінні чи іншому вимушеному положенні тіла – виконувати плавні нахили голови та тулуба в різні сторони, кругові рухи головою, тулубом та тазом, повороти тулуба, голови, потягування тіла, вправи не повинні викликати болю в хребті); підтримувати правильну поставу (завжди тримати спину випрямленою, голову не згинати, плечі мають бути розправленими при стоянні, ходьбі та сидінні, в тому числі за кермом автомобіля, спати краще на жорсткому чи ортопедичному матраці); дотримуватись правил роботи з вантажами (при підйомі вантажу слід сісти навпочіпки та не згибаючи хребет, взяти вантаж і підняти за рахунок випрямлення ніг, переносити вантажі краще за спиною в рюкзаку, при цьому підйом вантажу на плечі та спуск з плечей необхідно проводити зі сторонньою допомогою чи з підвищення, габаритні вантажі переносити на широких пасах на плечах, при переносі в руках розподіляти навантаження рівномірно на обидві руки, хребет завжди мусить бути випрямлений); не допускати тривалих переохолоджень організму (в першу чергу одягатись відповідно сезону, температури повітря та погодних умов); загартовувати організм (найбільш доступним заходом є обтирання тулуба щоранку змоченого водою кімнатної температури рушником протягом 3-5 хвилин з наступним розтиранням сухим рушником).
Коментарі
Дописати коментар